звершувати

зве́ршувати

-ую, -уєш і звершати, -аю, -аєш, недок., звершити, -шу, -шиш, док., перех., книжн.

Робити великої ваги справу, здійснювати що-небудь важливе, значне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звершувати — зве́ршувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звершувати — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. Словник синонімів української мови
  3. звершувати — ЗВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш і ЗВЕРША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВЕРШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., книжн. Робити великої ваги справу, здійснювати що-небудь важливе, значне. Словник української мови в 11 томах