звикло

зви́кло

Присл. до звиклий 2), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звикло — зви́кло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звикло — ЗВИ́КЛО. Присл. до зви́клий 2, 3. Артіль працювала відрядно, від кубометра вийнятої скелі, працювала звикло, методично (Коцюба, Нові береги, 1959, 80); Оля.. вставала разом із батьком і звикло вливалася в жвавий.. людський потік своєї вулиці (Сенч., Опов., 1959, 83). Словник української мови в 11 томах