звихнений

зви́хнений

звихнутий, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звихнути 1), 2).

2》 у знач. прикм., перен. Який звихнувся, збочив у житті, поведінці і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звихнений — зви́хнений дієприкметник зви́хнений 1 дієприкметник зміщений зви́хнений 2 прикметник який звихнувся, збочив Орфографічний словник української мови
  2. звихнений — Звихнений і звихнутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. звихнений — ЗВИ́ХНЕНИЙ, ЗВИ́ХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звихну́ти 1, 2. Хоч старий Сава умів складати і зв’язувати поламані кості та направляти звихнені сустави, але навіть він похитав тільки головою над недужим (Оп., Іду.. Словник української мови в 11 томах