звукопоглинач
звукопоглина́ч
-а, ч.
Пристрій, який призначений, служить для поглинання звуків і шумів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звукопоглинач — звукопоглина́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- звукопоглинач — ЗВУКОПОГЛИНА́Ч, а́, ч. Прилад або матеріал, признач. для поглинання звуку. Усі протишумові навушники мають звукоізолювальні корпуси, виконані з різних полімерних матеріалів або легких металів, у які вмонтовано звукопоглинач (поролон, повсть тощо) (з навч. Словник української мови у 20 томах