звукопоглинач

звукопоглина́ч

-а, ч.

Пристрій, який призначений, служить для поглинання звуків і шумів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звукопоглинач — звукопоглина́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. звукопоглинач — ЗВУКОПОГЛИНА́Ч, а́, ч. Прилад або матеріал, признач. для поглинання звуку. Усі протишумові навушники мають звукоізолювальні корпуси, виконані з різних полімерних матеріалів або легких металів, у які вмонтовано звукопоглинач (поролон, повсть тощо) (з навч. Словник української мови у 20 томах