1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звівати

звіва́ти

-аю, -аєш і звіювати, -юю, -юєш, недок., звіяти, звію, звієш, док.

1》 перев. 3 ос., перех. Відносити, відкидати вітром що-небудь.

|| Здувати, струшувати вітром що-небудь.

|| Вітром очищати зерно від полови і т. ін.

2》 тільки 3 ос., перех. Пронизувати вітром, проймати холодом.

|| безос.

3》 тільки 3 ос., неперех., рідко. Повівати.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звівати — звіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звівати — ЗВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗВІ́ЮВАТИ, юю, юєш,недок., ЗВІ́ЯТИ, зві́ю, зві́єш, док. 1. перев. 3 ос., перех. Відносити, відкидати вітром що-небудь. Давно злетіла шапка з голови Андрійка.., а вітер звівав ясні кучері з розпаленого чола (Оп., Іду.. Словник української мови в 11 томах