звіку-правіку

зві́ку-правіку

присл.

З давніх-давен, споконвіку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіку-правіку — зві́ку-пра́віку прислівник незмінювана словникова одиниця зві́ку-праві́ку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звіку-правіку — див. здавна Словник синонімів Вусика
  3. звіку-правіку — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови
  4. звіку-правіку — ЗВІ́КУ-ПРАВІ́КУ, присл. З давніх-давен, споконвіку. «Пасовисько наше звіку-правіку, пощо єго [його] розмірювати?» (Фр., II, 1950, 48). Словник української мови в 11 томах