звіритися

зві́ритися

I див. звірятися I.

II див. звірятися II.

III -рюся, -ришся, недок., розм.

Дивитися звіром, сердито, люто.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіритися — зві́ритися 1 дієслово доконаного виду довіритися зві́ритися 2 дієслово доконаного виду зіставляючи що-небудь з чимось, перевіряти щось за якими-небудь показниками; переконуватися, впевнюватися в чому-небудь; зіставитися; ви́пробуватися зві́ритися 3 дієслово недоконаного виду дивитися звіром розм. Орфографічний словник української мови
  2. звіритися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови
  3. звіритися — ЗВІ́РИТИСЯ¹ див. звіря́тися¹. ЗВІ́РИТИСЯ² див. звіря́тися². ЗВІ́РИТИСЯ³, рюся, ришся, недок., розм. Дивитися звіром, сердито, люто. [Кирило:] Стоїть мацапура попліч мене і шкіриться!.. Стоїть і звіриться на мене… (Крон. Словник української мови в 11 томах