1. Великий тлумачний словник сучасної мови

згасати

згаса́ти

і рідко ізгасати, -аю, -аєш, недок., згаснути і рідко ізгаснути, -ну, -неш; мин. ч. згас і згаснув, -нула, -нуло, рідко ізгас, -ла, -ло і ізгаснув, -нула, -нуло; док.

1》 Повільно переставати горіти або світити, світитися; погасати (про світло, вогонь і т. ін.).

|| Ставати невидимим (про небесні світила).

|| Темніти, меркнути, тьмяніти (про що-небудь освітлене).

|| Наближатися до кінця, закінчуватися (про день, вечір, ніч і т. ін.).

|| Втрачати блиск, жвавість (про очі, зір).

2》 перен. Поступово завмирати, слабнучи, зникати (про почуття, думки і т. ін.).

|| Затихати (про звуки).

|| Втрачаючи сили, вмирати.

3》 перен. Втрачати значення, цінність, забуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згасати — згаса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. згасати — Погасати, гаснути, меркнути, тьмяніти, темніти; (- любов) зникати; (- звук) завмирати, затихати; (- безнадійно хворих) умирати, згоряти; (з ч. не) не забуватися <н. слава>. Словник синонімів Караванського
  3. згасати — див. гаснути; зникати Словник синонімів Вусика
  4. згасати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
  5. згасати — ЗГАСА́ТИ і рідко ІЗГАСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГА́СНУТИ і рідко ІЗГА́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. згас і зга́снув, рідко ізга́с і ізга́снув, ла, ло; док. 1. Повільно переставати горіти або світити, світитися; погасати (про світло, вогонь і т. ін.). Словник української мови в 11 томах