згвинчений

згви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до згвинтити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згвинчений — згви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згвинчений — ЗГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згвинти́ти. Нортонівський колодязь являє собою згвинчену з кількох невеликих відрізків залізну трубу діаметром 3-6 см, яка вбивається або вгвинчується в землю до водоносного шару (Шк. гігієна, 1954, 209). Словник української мови в 11 томах