згвинчений
згви́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до згвинтити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згвинчений — згви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- згвинчений — ЗГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згвинти́ти. Нортонівський колодязь являє собою згвинчену з кількох невеликих відрізків залізну трубу діаметром 3-6 см, яка вбивається або вгвинчується в землю до водоносного шару (Шк. гігієна, 1954, 209). Словник української мови в 11 томах