згинатися

згина́тися

-аюся, -аєшся, недок., зігнутися і розм. зогнутися, -нуся, -нешся, док.

1》 Гнучись, набувати форми дуги чи зигзага або складатися під кутом.

|| Вгинатися під вагою чого-небудь.

|| Нахилятися, нагинатися (про рослини).

2》 Складатися під кутом у суглобі (про кінцівки); нагинатися, вигинатися (про шию, спину і т. ін.).

|| без додатка, від чого, під чим. Нахилятися або зіщулюватися, скорчуватися (про людей).

|| над кимчим. Схилятися, нахилятися над ким-, чим-небудь.

|| Ставати сутулим, згорбленим; горбитися (від старості і т. ін.).

|| Важко працювати.

3》 перев. із запереченням не, перен. Втрачати силу, енергію, стійкість; занепадати духом.

|| перед ким. Скорятися кому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згинатися — згина́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. згинатися — [згиенатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. згинатися — гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким. Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси.. Фразеологічний словник української мови
  4. згинатися — ГНУ́ТИСЯ (набирати зігнутої форми), ЗГИНА́ТИСЯ, ВИГИНА́ТИСЯ (набирати заокругленої форми). — Док.: зігну́тися, ви́гнутися. Павутиння летіло пучками, нитками.., то гнулося великими дугами, то місцями стояло просто (І. Словник синонімів української мови
  5. згинатися — ЗГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІГНУ́ТИСЯ і розм. ЗОГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Гнучись, набувати форми дуги чи зигзага або складатися під кутом. Андрій нервово смикав галузку верболозу, вона в руці згиналась, крутилася, але не ламалась (Дмит. Словник української мови в 11 томах