згнічений
згні́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до згнітити.
2》 у знач. прикм.Пригнічений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згнічений — згні́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- згнічений — ЗГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до згніти́ти. Почувала [Гаїнка], що з тим плачем верталася до неї сила, оживала душа, як земля, морозом згнічена, від сонячного погляду оживає (Гр. Словник української мови в 11 томах