згодитися
I зг`одитисядив. згоджуватися.
II згод`итися-джуся, -дишся, док.
Виявитися придатним, корисним для кого-, чого-небудь; стати в пригоді, знадобитися.
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згодитися — зго́дитися дієслово доконаного виду дати згоду згоди́тися дієслово доконаного виду стати придатним Орфографічний словник української мови
- згодитися — Згоди́тися. Домовитися про ціну. Віднаймемо в пана посесию єго ланів, загосподаруємо ся, а відтак, може, на вічне купимо. З посесорами нам не жити. З ними нам воювати ся. Українська літературна мова на Буковині
- згодитися — див. згоджуватися Словник синонімів Вусика
- згодитися — I [згодиетиес'а] -оджус'а, -диес':а; нак. -одз'с'а, -од'теис'а (дати згоду) II [згодитиес'а] згоуджус'а, -дис'а, -диц':а, -диемос'а, -диетес'а, -д'ац':а; нак. -дис'а, згоуд'іц':а (стати придатним) Орфоепічний словник української мови
- згодитися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- згодитися — Зго́ди́тися, -джуся, зго́дишся, -дятся; зго́дься, зго́дьтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- згодитися — ЗГОДИ́ТИСЯ див. зго́джуватися. ЗГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. Виявитися придатним, корисним для кого-, чого-небудь; пригодитися, знадобитися. Словник української мови в 11 томах
- згодитися — Згодитися см. згоджатися. Словник української мови Грінченка