землепроходець
землепрохо́дець
-хідця, ч.
1》 Старовинна назва мандрівника, який відкривав, досліджував та освоював невідомі до того часу землі.
2》 Мандрівник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землепроходець — землепрохо́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- землепроходець — ЗЕМЛЕПРОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч. Традиційна назва мандрівника, торгівця і промисловця, які відкривали, освоювали і т. ін. нові, не відомі раніше землі. Належав [Майкл] до тієї категорії людей, з яких .. Словник української мови у 20 томах