землепроходець

землепрохо́дець

ідця, ч.

1》 Старовинна назва мандрівника, який відкривав, досліджував та освоював невідомі до того часу землі.

2》 Мандрівник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землепроходець — землепрохо́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. землепроходець — ЗЕМЛЕПРОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч. Традиційна назва мандрівника, торгівця і промисловця, які відкривали, освоювали і т. ін. нові, не відомі раніше землі. Належав [Майкл] до тієї категорії людей, з яких .. Словник української мови у 20 томах