зернина
зерни́на
-и, ж.
1》 Дрібний плід хлібних злаків.
2》 Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка.
3》 перен., рідко, чого або який. Зародок, початок чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зернина — зерни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зернина — див. ядро Словник синонімів Вусика
- зернина — ні зерни́ни ні пили́ни у кого. Хто-небудь абсолютно нічого не має (про запаси продуктів, зерна і т. ін.). — Гей, Антоне, Антоне, мій невдалий господарю?! Весна прийшла, а в нас ні зернини ні пилини (С. Чорнобривець). Фразеологічний словник української мови
- зернина — Зерни́на, -ни, -ні; -ни́ни, -ни́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зернина — ЗЕРНИ́НА, и, ж. 1. Дрібний плід хлібних злаків. На другий день молотив — приніс три зернини, на третій — чотири; щодня прибувало тільки по одному зер-нятку (Стор., І, 1957,31); Оце пшеничка! Сімдесят шість зернин у колоску! Ти бачив таке?... Словник української мови в 11 томах