златник

зла́тник

-а, ч., іст.

Перша давньоруська золота монета, що була в обігу в Київській Русі наприкінці 10 – на початку 11 ст. Згодом став російською одиницею ваги під назвою "золотник".

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. златник — рос. златник перша українська золота монета, що була в обігу в Київському князівстві у Х-ХІ ст. і важила 4,2 г. Вага 3. була потім покладена в основу вагової одиниці — золотника. Eкономічна енциклопедія