златник
зла́тник
-а, ч., іст.
Перша давньоруська золота монета, що була в обігу в Київській Русі наприкінці 10 – на початку 11 ст. Згодом став російською одиницею ваги під назвою "золотник".
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- златник — рос. златник перша українська золота монета, що була в обігу в Київському князівстві у Х-ХІ ст. і важила 4,2 г. Вага 3. була потім покладена в основу вагової одиниці — золотника. Eкономічна енциклопедія