зловтіха
зловті́ха
-и, ж.
Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зловтіха — зловті́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зловтіха — Злорадість. Словник синонімів Караванського
- зловтіха — ЗЛОВТІ́ХА, и, ж. Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям. Староста підійшов до Марини, кивнув їй на чоловіка, сказав із зловтіхою: — Подобається тобі виїзд? (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах