зловтіха

зловті́ха

-и, ж.

Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зловтіха — зловті́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зловтіха — Злорадість. Словник синонімів Караванського
  3. зловтіха — ЗЛОВТІ́ХА, и, ж. Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям. Староста підійшов до Марини, кивнув їй на чоловіка, сказав із зловтіхою: — Подобається тобі виїзд? (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах