1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зловісний

злові́сний

-а, -е.

Який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого.

|| Який викликає страх, тривогу, побоювання.

|| Який є поганою прикметою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зловісний — злові́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зловісний — Лиховісний, недобровісний, зловорожий, р. злоповісний, сов. зловіщий. Словник синонімів Караванського
  3. зловісний — [злоув’існией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. зловісний — ЗЛОВІ́СНИЙ (який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого), НЕДО́БРИЙ, ЛИХИ́Й, ЛИХОВІ́СНИЙ підсил., ЗЛОВІ́ЩИЙ розм., ЗЛОПОВІ́СНИЙ рідко, ЗЛОВОРО́ЖИЙ рідко. Тут, у горах, панувала насторожена, зловісна тиша (В. Словник синонімів української мови
  5. зловісний — Злові́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зловісний — ЗЛОВІ́СНИЙ, а, е. Який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого. Шредер підвівся.— Смерть німецьким окупантам? Дуже добре! — Зловісний рум’янець забагрив його обличчя. Він знавіснів, почувши те все (Довж. Словник української мови в 11 томах