злодійський
злоді́йський
-а, -е.
1》 Прикм. до злодій 1).
|| Власт. злодієві. Злодійський погляд.
Злодійський жаргон — особлива мова, якою злодії користуються між собою при спілкуванні.
2》 Підступний, злочинний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злодійський — злоді́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- злодійський — злодійський: ◊ злодійська зара́за → зараза ◊ під злодійською зві́здою роди́тися = нотори́чний злодій: Ні, кумо, я все своє кажу: що під злодійською звіздою вродилося, се лише шибениця направить (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- злодійський — ЗЛОЧИ́ННИЙ (який є злочином, містить у собі злочин), ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, КА́РНИЙ юр., КРИМІНА́ЛЬНИЙ юр. (пов'язаний із замахом на життя та майно). Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (А. Словник синонімів української мови
- злодійський — Зло́ді́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- злодійський — ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до зло́дій 1. Прогнавши думку про злодійський напад, пані Олімпія обернула свою увагу на інші тони, що доносилися до неї знадвору (Фр., VII, 1951, 9); Навколо все було тихо. Словник української мови в 11 томах
- злодійський — Злодійський, -а, -е Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка