злякати
зляка́ти
і рідко ізлякати, -аю, -аєш, док., перех.
Викликати ляк, страх; перелякати.
|| Примусити здригнутися від несподіванки.
|| Стривожити, порушити.
|| Сполохавши, примусити полетіти (перев. комах, птахів).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злякати — зляка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- злякати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
- злякати — ЗЛЯКА́ТИ і рідко ІЗЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Викликати ляк, страх; перелякати. Йде Ярема, Залізняк гукає: — Чуєш, хлопче! ходи сюди! Не бійсь, не злякаю (Шевч., І, 1963, 110); Що з твоїми очима?... Словник української мови в 11 томах
- злякати — Злякати, -ка́ю, -єш гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Ном. № 4309. Запитала вона зляканим голосом. Мир. ХРВ. 17. Словник української мови Грінченка