1. Великий тлумачний словник сучасної мови

змертвілий

змертві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до змертвіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змертвілий — змертві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. змертвілий — ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед.. Словник синонімів української мови
  3. змертвілий — ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змертві́ти. Серед змертвілих від страху жінок, розгублених, беззбройних чоловіків, захриплих від крику дітей я не міг ні озирнутись, ні відскочити кудись вбік (Мур., Бук. повість, 1959, 223); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах