зминання

змина́ння

-я, с., спец.

В опорі матеріалів – місцевий стиск; деформування матеріалів під впливом стискальної сили, що діє на відносно невеликій площі. Супроводиться звичайно залишковими деформаціями матеріалу – обминанням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зминання — змина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зминання — ЗМИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. змина́ти¹ 1. Пошкодження контактних поверхонь можуть виникати внаслідок зминання та пластичного відтиснення металу в різні боки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах