зминання
змина́ння
-я, с., спец.
В опорі матеріалів – місцевий стиск; деформування матеріалів під впливом стискальної сили, що діє на відносно невеликій площі. Супроводиться звичайно залишковими деформаціями матеріалу – обминанням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зминання — змина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зминання — ЗМИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. змина́ти¹ 1. Пошкодження контактних поверхонь можуть виникати внаслідок зминання та пластичного відтиснення металу в різні боки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах