1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знаджувати

зна́джувати

-ую, -уєш, недок., знадити, -джу, -диш, док., перех.

Викликати у кого-небудь захоплення, зачарування ким-, чим-небудь; зваблювати, спокушати.

|| Приваблювати, вабити до себе чим-небудь принадним, звабливим.

|| Перетягувати, переманювати до себе, обіцяючи що-небудь краще, вигідніше.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаджувати — зна́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знаджувати — Зваблювати, спокушати; (чим) приваблювати, принаджувати; (ворожих бійців) перетягати, переманювати. Словник синонімів Караванського
  3. знаджувати — див. прихиляти; спокушати Словник синонімів Вусика
  4. знаджувати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
  5. знаджувати — ЗНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Викликати у кого-небудь захоплення, зачарування ким-, чим-небудь; зваблювати, спокушати. Дівоча знаджує краса Людей у всі часи (Бернс, Вибр., перекл. Словник української мови в 11 томах