1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знатниця

зна́тниця

-і.

Жін. до знатник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знатниця — зна́тни́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. знатниця — ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКА заст., ЗНА́ТНИ́ЦЯ заст., БА́БА заст., БА́БКА заст., ШЕПТУ́ХА заст., ЗНА́ХОРКА (ЗНА́ХУРКА) рідко. — Пор. 1. ві́дьма. Словник синонімів української мови
  3. знатниця — ЗНА́ТНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Жін. до зна́тни́к. У кілька днів занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок (Вовчок, І, 1955, 241). Словник української мови в 11 томах
  4. знатниця — Знатни́ця, -ці ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178. Словник української мови Грінченка