1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знахор

зна́хор

див. знахар.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахор — зна́хор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. знахор — ЗНА́ХАР (людина, що лікує немедичними засобами та займається чаклуванням), ЗНА́ТНИ́К заст., ВОРОЖБИ́Т заст., ЗНА́ХОР (ЗНА́ХУР) рідко, ШЕПТУ́Н рідко. (Павло:) Нема нуднішої болісті, як зуби. (Яким:) Є такі знахарі, що замовляють (М. Словник синонімів української мови
  3. знахор — ЗНА́ХОР див. зна́хар. Словник української мови в 11 томах