1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зневолювати

знево́лювати

-юю, -юєш, недок., зневолити, -лю, -лиш, док., перех.

1》 Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати.

|| Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що-небудь поза його волею, бажанням.

2》 перен. Оволодівати ким-небудь (про почуття).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зневолювати — знево́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зневолювати — ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБРА́ТИ ДО РУК, УЯРМИ́ТИ, ПІДХИЛИ́ТИ розм., СХИЛИ́ТИ розм., ПІДГОРНУ́ТИ розм., ПОСІ́СТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. зневолювати — ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати; // Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що-небудь поза його волею, бажанням. Словник української мови в 11 томах