1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знесилений

знеси́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знесилити.

2》 у знач. прикм. Який знесилився, втратив силу; безсилий.

|| у знач. ім. знесилений, -ного, ч.; знесилена, -ної, ж. Безсила, змучена чим-небудь людина.

3》 у знач. прикм. Невиразний щодо сили вияву.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знесилений — знеси́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. знесилений — Знеможений, безсилий, виснажений, підупалий <�на силах>, занепалий. Словник синонімів Караванського
  3. знесилений — див. слабий Словник синонімів Вусика
  4. знесилений — [знеисилеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. знесилений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. знесилений — Знеси́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. знесилений — ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеси́лити. Знесилений неволею на далекій чужині, з понівеченим здоров’ям вернувся він до Петербурга (Мирний, V, 1955, 313); Знесилений важкою внутрішньою боротьбою, Петро раптом засинає міцно-міцно (Багмут... Словник української мови в 11 томах