знищувати

зни́щувати

-ую, -уєш, недок., знищити, -щу, -щиш, док., перех.

1》 Вбиваючи, нищачи і т. ін., припиняти існування кого-, чого-небудь, призводити до загибелі, смерті.

|| Руйнувати, псувати що-небудь, ламаючи, рвучи і т. ін.

|| Скасовувати, ліквідувати що-небудь.

2》 Припиняти, усувати (дію, вияв і т. ін. чого-небудь).

3》 розм. З'їдати й випивати все, нічого не залишаючи.

4》 перен., розм. Пригнічувати, принижувати кого-небудь своєю вищістю, перевагою в чомусь.

|| Критикувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знищувати — зни́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знищувати — Нищити, стирати на порох, руйнувати, плюндрувати, змітати <�стирати> з лиця землі, трощити на дрізки, нести смерть кому; (упень) винищувати, вигублювати; (голодом) виморювати; (худобу) переводити; (бліх) вибавляти, виводити; (речі) псувати... Словник синонімів Караванського
  3. знищувати — див. нищити Словник синонімів Вусика
  4. знищувати — ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. знищувати — Зни́щувати, -щую, -щуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. знищувати — ЗНИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Вбиваючи, нищачи і т. ін., припиняти існування кого-, чого-небудь, призводити до загибелі, смерті. Якщо ворог не здається — його знищують (Укр.. присл.., 1955, 426); Філоксера.. Словник української мови в 11 томах
  7. знищувати — Знищувати, -щую, -єш сов. в. знищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Знищу, — каже, — його з землі, знищу усе, од чоловіка до скотини. Опат. 15. Словник української мови Грінченка