зовнішній

зо́внішній

-я, -є.

1》 Обернений назовні; прот. внутрішній (у 1 знач.).

|| Розміщений, розташований, перебуває і т. ін. зовні, на поверхні чого-небудь. Зовнішній кут.

Зовнішня секреція анат. — вид секреції, при якій секрет залоз виділяється через протоки або на поверхню шкіри і слизових оболонок, або в порожнини тіла.

2》 Пов'язаний з виглядом, формою кого-, чого-небудь.

3》 Який впадає в око з першого погляду; видимий.

4》 Який перебуває за межами чогось, оточує кого-, що-небудь; навколишній.

|| у знач. ім. зовнішнє, -нього, с. Те, що оточує кого-, що-небудь.

5》 Який діє зовні (у 3 знач.). Зовнішні сили.

Зовнішнє фінансування — використання коштів кредитно-фінансових установ, нефінансових компаній, населення.

6》 перен. Який не відбиває суті чого-небудь; несуттєвий, формальний.

|| Показний, мнимий.

7》 Який стосується відносин з іншими державами.

|| Який живе, існує за межами даної держави.

Зовнішні платежі — витрачання валюти окремими особами, фірмами та урядом країни на придбання товарів та послуг в інших країнах.

Зовнішні платіжні надходження — надходження валюти в країну з інших країн.

Зовнішні позики — позики, отримані від зарубіжних кредиторів.

Зовнішній борг держави — сума фінансових зобов'язань держави по відношенню до іноземних кредиторів.

Зовнішня торгівля — торгівля між країнами, що складається з експорту та імпорту товарів і послуг.

8》 Який застосовується для лікування поверхні тіла, шкіри.

|| у знач. ім. зовнішнє, -нього, с. Ліки, що застосовуються для лікування поверхні тіла, шкіри.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зовнішній — зо́внішній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зовнішній — Не внутрішній, поверхневий, надвірний, з. надвірній, д. зоколишній; (світ) НАВКОЛИШНІЙ; (успіх) показний, г. сповидний; (- торгівлю) закордонний. Словник синонімів Караванського
  3. зовнішній — [зоўн'ішн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. зовнішній — ЗО́ВНІШНІЙ (обернений назовні), ЗВЕ́РХНІЙ рідше. Зовнішній бік; Зовнішні двері; Дідові дев'яносто без трьох, хоч йому можна на зверхній вигляд дать 60 (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
  5. зовнішній — Зо́внішній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зовнішній — ЗО́ВНІШНІЙ, я, є. 1. Обернений назовні; протилежне внутрішній (у 1 знач.). За вікном шумів дощ. Окремі великі краплини, зриваючись з даху, били по зовнішньому, критому залізом підвіконню (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах