1. Великий тлумачний словник сучасної мови

золотар

золота́р

-я, ч.

1》 Те саме, що ювелір.

|| Той, хто покриває позолотою, золотить що-небудь.

2》 перен., заст. Той, хто очищує вигрібні ями; асенізатор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотар — золота́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. золотар — Ювелір, з. злотник, злотарник; ЖМ. асенізатор. Словник синонімів Караванського
  3. золотар — АСЕНІЗА́ТОР (той, хто займається очищенням вигрібних ям), ЗОЛОТА́Р заст., розм. — Та я б його золотарем поставив! Хай возить ночами бочку (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  4. золотар — Золота́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -та́рю! -тарі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. золотар — ЗОЛОТА́Р, я́, ч. 1. Те саме, що ювелі́р. Але злото те нічого Не промовило мені! Ну, так знаю я й без того, Що кипіло ти в огні; Як тебе в ясну обручку Золотар переливав (Щог., Поезії, 1958, 183); // Той, хто покриває позолотою, золотить що-небудь. Словник української мови в 11 томах