1. Великий тлумачний словник сучасної мови

золотник

золотни́к

I -а, ч.

Стара російська одиниця ваги, яка дорівнювала 1/96 фунта (близько 4,266 г).

II -а, ч., тех.

Пристрій для розподілу потоку рідини, пари або газу в парових, гідравлічних і пневматичних машинах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотник — Ювелір [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. золотник — золотни́к 1 іменник чоловічого роду одиниця ваги золотни́к 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  3. золотник — (машин.) сувачка Словник чужослів Павло Штепа
  4. золотник — ЗОЛОТНИ́К¹, а́, ч. Стара російська одиниця ваги, яка дорівнювала ¹/₉₆ фунта (близько 4,266 г). Лихо приходить пудами, а сходить золотниками (Номис, 1864, № 1958); Можна класти на осла сакву за саквою, але останній золотник звалить його з ніг (Перв. Словник української мови в 11 томах