золочений
золо́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до золотити.
2》 у знач. прикм.Укритий тонким шаром позолоти; позолочений.
|| Витканий або вигаптуваний шовковими позолоченими нитками.
3》 у знач. прикм. Який має золотистий колір.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- золочений — золо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- золочений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- золочений — [золочеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- золочений — Золо́чений, -на, -нe Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- золочений — ЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до золоти́ти. Вміє й працювати, й пригортать Ця рука, золочена жнивами… (Рильський, І, 1960, 305); Поділля!.. Словник української мови в 11 томах