зречевити

зрече́вити

див. зречевлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зречевити — зрече́вити дієслово доконаного виду втілити що-небудь у щось речове, матеріальне рідко Орфографічний словник української мови
  2. зречевити — ЗРЕЧЕ́ВИТИ див. зрече́влювати. Словник української мови в 11 томах