1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зужиткувати

зужиткува́ти

див. зужитковувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зужиткувати — зужиткува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зужиткувати — ЗУЖИТКУВА́ТИ див. зужитко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. зужиткувати — зужиткува́ти = зужи́ти: На мармеляди годяться овочі добре дозрілі; можна зужиткувати й потовчені (Нова хата 1934) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зужиткувати — ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше... Словник синонімів української мови
  5. зужиткувати — Зужиткува́ти, -тку́ю, -тку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зужиткувати — Зужиткува́ти, -ку́ю, -єш гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г. Словник української мови Грінченка