зчинятися
зчиня́тися
-яється, недок., зчинитися, зчиниться, док.
1》 Ставатися, відбуватися.
|| тільки док. Трапитися, скоїтися (про щось недобре, лихе).
2》 Підніматися, здійматися (про галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зчинятися — зчиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зчинятися — Ставатися, відбуватися; (- ґвалт) здійматися, підійматися; док. ЗЧИНИТИСЯ, трапитися, скоїтися. Словник синонімів Караванського
- зчинятися — СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. — відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ) перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- зчинятися — ЗЧИНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗЧИНИ́ТИСЯ, зчи́ниться, док. 1. Ставатися, відбуватися. На хвилину зчиняється метушня, солдати сідають на ослонах коло столу й попід стінами (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах