зірваний
зі́рваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зірвати.
|| зірвано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зірваний — зі́рваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зірваний — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- зірваний — Зі́рваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зірваний — ЗІ́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зірва́ти. Марно невідомі закохані особи жбурляли у вікна квіти, зірвані тут же на професорській грядці (Ю. Янов., II, 1954, 85); Стара халупа самітно визирала з заметів. Двері були зірвані з завіс (Донч. Словник української мови в 11 томах