2》у знач. прикм. Який зіщулився, зібгався, скорчився.
Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мовина Slovnyk.me
Значення в інших словниках
зіщулений —
зіщу́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
зіщулений —
ЗІЩУ́ЛЕНИЙ, ЗЩУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зіщу́лити, зщу́лити. 2. у знач. прикм. Який зіщулився, зібгався, скорчився.
Словник української мови в 11 томах