зіщулений

зіщу́лений

зщулений, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зіщулити, зщулити.

2》 у знач. прикм. Який зіщулився, зібгався, скорчився.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіщулений — зіщу́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зіщулений — ЗІЩУ́ЛЕНИЙ, ЗЩУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зіщу́лити, зщу́лити. 2. у знач. прикм. Який зіщулився, зібгався, скорчився. Словник української мови в 11 томах