казаняр

казаня́р

-а, ч.

1》 Той, хто робить казани (у 1, 3 знач.) або лагодить їх.

2》 Робітник, який обслуговує парові казани.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казаняр — казаня́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. казаняр — КАЗАНЯ́Р, а́, ч. 1. Той, хто робить казани (у 1, З знач.) або лагодить їх. Ярмарок гуде й далі.. Циган-казаняр кинув крам напризволяще, пішов випити пива (Ю. Янов., II, 1954, 188). 2. Робітник, що обслуговує парові казани. Словник української мови в 11 томах