казначейський

казначе́йський

-а, -е.

Прикм. до казначейство.

Казначейська емісія — випуск в обіг казначейських білетів та державних цінних паперів, що здійснюється для покриття бюджетного дефіциту.

Казначейські білети — паперові гроші, що випускаються казначейством.

Казначейські бони — цінні папери, що їх випускають на термін від 5 до 25 років, зазвичай на пред'явника, рідше – іменні.

Казначейські векселі — цінні папери, що їх випускає держава для покриття бюджетних витрат.

Казначейські зобов'язання — цінні папери, що їх випускають у бездокументарній формі на основі договорів з уповноваженими депозитаріями.

Казначейські ноти — паперові гроші, що їх випускають спеціальні державні фінансові органи або міністерство фінансів у порядку казначейської емісії.

Казначейські операції — операції, пов'язані з інструментами, які використовуються комерційним банком для розміщення надлишків своїх грошових коштів та власного рефінансування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казначейський — КАЗНАЧЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до казначе́й і казначе́йство. Казначейський контроль передбачає перевірку документів, що підтверджують правомірність витрат і відповідність зобов'язань кошторисам розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах