камбіата

камбіа́та

-и, ж., муз.

Неакордовий звук; елемент фігурації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камбіата — (від іт. cambiare — змінювати) — неакордовий звук, який відстоїть від акордового звуку на секунду вгору (рідко вниз), припадає на слабку долю такту і при зміні акорду розв’язується ходом на терцію чи кварту вниз (або вгору), а не на секунду вгору (вниз), як звичайно. К. є елементом фігурації. Словник-довідник музичних термінів