кандьор

Значення в інших словниках

1. кандьор — кандьо́р іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. кандьор — Куліш; ЗН. баланда. Словник синонімів Караванського
3. кандьор — Ю́ШКА (рідка страва, перев. м'ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами тощо), СУП, ЗУ́ПА розм., ПОЛИ́ВКА діал.; ЮХА́ (УХА́) діал. (з риби); КУЛІ́Ш (густа з пшона); ЩЕ́РБА заст. (рідка); ПІ́ДЧАС (із буряків, бурячиння); КАНДЬО́Р розм. Словник синонімів української мови
4. кандьор — Кандьо́р, -дьо́ру; -дьо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кандьор — КАНДЬО́Р, у, ч., розм. Рідка пшоняна або гречана каша. — Спиши про все, І що здоров’я моє слабе, а кандьор поганий (Вас., І, 1959, 77); — Тут хоч кандьор варять з пшона, а не з проса (Стельмах, I, 1962, 506). Словник української мови в 11 томах
6. кандьор — Кандьо́р, -ру м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562. Словник української мови Грінченка