капо
ка́по
невідм., ч., іст.
Наглядач барака в німецьких концентраційних таборах часів Другої світової війни, якого призначали з числа в'язнів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
ка́по
невідм., ч., іст.
Наглядач барака в німецьких концентраційних таборах часів Другої світової війни, якого призначали з числа в'язнів.