карагач

карага́ч

-а, ч.

Південне листяне дерево родини в'язових; берест.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карагач — карага́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карагач — КАРАГА́Ч а́, ч. (Ulmus L.). Південне листяне дерево родини в’язових; берест. Старезні карагачі й дуби напинали над ними свої велетенські намети (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах