карботитан
карботита́н
-у, ч.
1》 Металічний титан, вкритий шаром його монокарбіду.
2》 Титанмонокарбід – важкотопка, дуже тверда сполука, яку використовують у різальних інструментах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me