карботитан

карботита́н

-у, ч.

1》 Металічний титан, вкритий шаром його монокарбіду.

2》 Титанмонокарбід – важкотопка, дуже тверда сполука, яку використовують у різальних інструментах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me