1. Великий тлумачний словник сучасної мови

карбюратор

карбюра́тор

-а, ч., спец.

Пристрій, у якому з рідкого палива (бензину, спирту тощо) й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбюратор — карбюра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карбюратор — Порска, див. пульверизатор Словник чужослів Павло Штепа
  3. карбюратор — карбюра́тор (франц. carburateur) пристрій для карбюрації. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. карбюратор — Пристрій у поршневих двигунах внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням для приготування і дозування паливно-повітряної суміші. Універсальний словник-енциклопедія
  5. карбюратор — КАРБЮРА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій, у якому з рідкого палива (бензину, спирту тощо) й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння. При роботі двигуна в його циліндри подається горюча суміш палива з повітрям. Словник української мови в 11 томах