кардамон

кардамо́н

-у, ч.

1》 Трав'яниста тропічна рослина родини імбирних.

2》 збірн. Зерна цієї рослини, що вживаються в кулінарії як прянощі, а олія з них – у харчовій, тютюновій промисловості, а також у медицині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кардамон — кардамо́н іменник чоловічого роду рослина; прянощі Орфографічний словник української мови
  2. кардамон — кардамо́н (грец. κάρδαμον) вид багаторічних тропічних трав’янистих рослин родини імбирних. Насіння використовують у кулінарії як прянощі, олію з насіння – в харчовій, тютюновій промисловості, а також у медицині. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. кардамон — Багаторічна трав'яниста дикоросла рослина родини імбирних, вирощують (переважно на Малайському архіпелазі) задля запашного насіння, яке використовують для отримання кардамонової олії, прянощів (переважно до горілки, лікеру) та з лікувальною метою; в продажу — висушене червоне насіння. Універсальний словник-енциклопедія
  4. кардамон — КАРДАМО́Н, у, ч. 1. Трав’яниста тропічна рослина родини імбирних. Всякі пахощі там дишуть, ..Кардамон зіллявсь із нардом, Нард розлився із шафраном (Крим., Вибр., 1965, 35). 2. збірн. Зерна цієї рослини, що вживаються як прянощі. Словник української мови в 11 томах