кардокс
кардо́кс
-у, ч.
Спосіб безполуменевого вибухання; базується на перетворенні рідкої вуглекислоти у газоподібний стан за рахунок тепла.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кардокс — Кардокс — cardox — *Cardoxverfahren — безполуменеве висадження патронами Кардокс. Принцип дії базується на миттєвому перетворенні рідкої вуглекислоти, яка поміщена в сталевий патрон, в газоподібний стан за рахунок тепла нагрівального елемента. Гірничий енциклопедичний словник