кардокс

кардо́кс

-у, ч.

Спосіб безполуменевого вибухання; базується на перетворенні рідкої вуглекислоти у газоподібний стан за рахунок тепла.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кардокс — Кардокс — cardox — *Cardoxverfahren — безполуменеве висадження патронами Кардокс. Принцип дії базується на миттєвому перетворенні рідкої вуглекислоти, яка поміщена в сталевий патрон, в газоподібний стан за рахунок тепла нагрівального елемента. Гірничий енциклопедичний словник