карунка

Значення в інших словниках

1. карунка — кару́нка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. карунка — КАРУ́НКА, и, ж., заст. Позумент. Аж зирк – Паллантова лядунка І золота на ній карунка У Турна висить на плечі (І. Котляревський); Металева карунка використовувалась головним чином для різних предметів військового обмундирування (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. карунка — ГАЛУ́Н (оздобна тасьма), ПОЗУМЕ́НТ, ПОЗЛІ́ТКА розм., КАРУ́НКА заст., ГАЛО́Н діал. Лакей у галунах попросив Гоголя до кабінету (О. Полторацький); Дорогий червоний кунтуш, облямований золотими позументами, аж сяяв на шляхтичеві (І. Словник синонімів української мови
4. карунка — КАРУ́НКА, и, ж., заст. Позумент. Аж зирк — Паллантова лядунка І золота на ній карунка У Турна висить на плечі (Котл., І, 1952, 294). Словник української мови в 11 томах
5. карунка — Карунка, -ки ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г. Словник української мови Грінченка