каустика

ка́устика

-и, ж.

Поверхня, що є обвідною сімейства світлових променів, які випущені світною точкою і пройшли через оптичну систему.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каустика — ка́устика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каустика — ка́устика (від грец. καυστικός – запалюючий, горючий) лінія, що огинає місце сходження променів після заломлення їх в лінзі або відбиття від дзеркала. Словник іншомовних слів Мельничука