1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кваліфікований

кваліфіко́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до кваліфікувати 1), 2).

2》 Який має високу кваліфікацію (у 2 знач.).

|| Який вимагає спеціальних знань, доброї кваліфікації.

Кваліфікований злочин — злочин, який скоєний за обтяжуючих відповідальність обставин і спричиняє більш суворе покарання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кваліфікований — кваліфіко́ваний 1 дієприкметник від: кваліфікува́ти кваліфіко́ваний 2 прикметник з високою кваліфікацією Орфографічний словник української мови
  2. кваліфікований — (майстер) вправний, умілий, досвідчений, напрактикований, натренований; (- працю) професійний, фаховий, високоякісний. Словник синонімів Караванського
  3. кваліфікований — див. умілий Словник синонімів Вусика
  4. кваліфікований — [квал'іф'ікованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. кваліфікований — див. експерт Словник чужослів Павло Штепа
  6. кваліфікований — КВАЛІФІКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до кваліфікува́ти 1, 2. На сучасному етапі пізнавальна діяльність носія англійської мови може бути кваліфікована як переважно антропоцентрична (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. кваліфікований — кваліфіко́ваний досвідчений; той, хто має високий рівень кваліфікації. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кваліфікований — Кваліфіко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кваліфікований — КВАЛІФІКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до кваліфікува́ти 1, 2. 2. Який має високу кваліфікацію (у 2 знач.). Разом з заводом прибуло більше сотні кваліфікованих робітників (Головко, II, 1957, 445); Кваліфікованим вважається той водій... Словник української мови в 11 томах
  10. кваліфікований — рос. квалифицированный досвідчена особа з високим рівнем професійної кваліфікації. Eкономічна енциклопедія