квасниця
квасни́ця
I -і.
Жін. до квасник.
II -і, ж., розм., рідко.
1》 Дика яблуня.
2》 перев. мн. Яблука з цього дерева.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квасниця — квасни́ця 1 іменник жіночого роду, істота жінка, яка готує або продає квас квасни́ця 2 іменник жіночого роду дика яблуня; яблука з неї рідко Орфографічний словник української мови
- квасниця — КВАСНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жін. до квасни́к 1. Огрядна квасниця сиділа біля діжки з квасом під деревами парку (із журн.). КВАСНИ́ЦЯ², і, ж., розм. 1. Дика яблуня. Словник української мови у 20 томах
- квасниця — КИСЛИ́ЦЯ (дика яблуня; дуже кислий її плід), КВАСНИ́ЦЯ розм. Давно обсипався цвіт з груш і кислиць (О. Донченко); Лиш слинку з голоду ковтали, Як хочеться кому кислиць (І. Котляревський); Ой зацвіли в саду вишні, зацвіли квасниці (пісня). Словник синонімів української мови
- квасниця — КВАСНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жін. до квасни́к. КВАСНИ́ЦЯ², і, ж., розм., рідко. 1. Дика яблуня. Ой зацвіли в саду вишні, зацвіли квасниці (Україна.., І, 1960, 85). 2. перев. мн. Яблука з цього дерева. Носив перше солоденькі [яблука], а послі [потім] квасниці (Чуб., V, 1874, 122). Словник української мови в 11 томах
- квасниця — Квасниця, -ці ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = гуслянка. Словник української мови Грінченка